Фінансові новини України

Весь світ зараз розраховується за свою невірну оцінку реальної вартості речей. Наприклад, ми забули, що житло повинне виконувати функцію житла, але не об’єкту інвестування.  Її оцінку необхідно прив’язувати до доходів населення, а не навпаки, рахувати  багатство людей за поточними цінами їх активів. Або інший приклад. Чому ціна на електроенергію нижче для споживання населенням, ніж для виробництва? З економічної точки зору повинно бути навпаки. У Україні вартість 1 кВт/год для населення складає близько 20 копійок, а для виробництва – 60 копійок. Даючи пільгу на споживання, ми у результаті розраховуємося за електроенергію, закладену у вартості будь-якого товару. У кожній пляшці горілки або пачці масла заробіток енергетиків складає до третини вартості товару за ціною 60 копійок за кВт/год, а не по 20! Підняти зараз ціну на електроенергію в три рази для населення? Та жоден уряд не встоїть перед народним гнівом! Але і економічні закони ніхто не відміняв!

Далі це божевілля підхопили банки. На споживання (придбання квартир, машин) ми чомусь отримуємо дешевші кредити, але якщо ми розвиваємо виробництво, то процентна ставка за кредитом стає значно вищою. Коли я йшов з банківської системи, то розумів, що надаючи ведмедячу послугу населенню, банківська система рано чи пізно зажене себе в кут такою політикою. Провокуючи невиправдане споживання невиробничої сфери населенням, банки першими на собі відчують  кризу. Кредиторська заборгованість населення перед банками росте з року в рік, депозити ж за ними не встигають. І криза закінчиться тільки після того, коли весь світ переробить все зайве вироблене, тому що на нові придбання вже грошей немає. У банки тепер немає сенсу нести гроші. Той дохід, який людина може отримати по депозиту, не перекриє тієї вигоди, яку він зможе отримати від зниження вартості яких-небудь активів, будь то нерухомість або сировинні позиції. І так буде до тих пір, поки люди бачитимуть перспективу такої вигоди.

Тепер необхідно подивитися, що буде з курсами валют. Якщо вказане вище стосувалося як України, так і Росії, то вихід з кризи для двох країн бачиться абсолютно протилежним. Почну з України. На курс гривни до долара першорядне значення мав приток грошей до України. Цьому впродовж тривалого часу сприяли експорт, зростання фондового ринку за рахунок нерезидентів, приток валюти через банківську сферу і ряд інших менш важливих чинників, таких як гроші гастербайтеров і плавний перехід  на розрахунки в гривні. З початком кризи єдиним порятунком  для утримання курсу гривни в прийнятних рамках може опинитися допомога МВФ. Тому що гроші НБУ підуть на підтримку банківської системи. Дай Бог, щоб вистачило!  Дуже великий розрив ліквідності. Кредити видавалися на 5-10-15 років, а термін депозитів не більше 1 року. І знадобиться не менше 100 млрд. грн і термін близько 5-10 років, щоб повернути ці гроші назад з банківської системи. Ситуація посилюється ще і тим, що частина розрахунків піде в обхід банківської системи. Думаю, не менше 30% розрахунків займатимуть розрахунки готівкою і бартерні операції в порівнянні з минулим роком, поки не повернеться довіра суб’єктів підприємницькій діяльності до банківської системи. Це додаткове навантаження на банки. Є ще один механізм ув’язки гривни – це облігації державної позики. Навіть при постійному збільшенні прибутковості, сумніваюся, що банки багато зможуть їх викупити. Їм самим дуже необхідні засоби для своїх клієнтів і за своїми зобов’язаннями перед іншими банками. Останні розміщення облігацій з терміном погашення в квітні 2009 року можуть бути вже не погашені. Отже стежите за вливаннями з боку МВФ. Інакше, дефолт. Що може бути з курсом гривни? Згадуємо купони.

А витягнути людей і підприємства з кредитної кабали можна тільки шляхом знецінення гривни. Тому будьте обережні ті, хто брав кредит в доларі.

У Росії, ситуація в точності зворотня. ЗВР досить не те, щоб розрахуватися по зовнішніх боргах за всіх своїх суб’єктів по зовнішніх позиках, можливо навіть через націоналізацію цих підприємств, але і збільшити рублеву зону, примусивши європейців і весь пострадянський простір і Китай проводити розрахунки за газ і нафту в рублях. І поступово формувати в цих країнах резерв в рублях, створюючи при цьому постійний попит на рубль. Найближчий рік-два Росія буде зайнята тим, як відбудеться черговий переділ банківської системи, скупка за заниженою вартістю перспективних підприємств, абсолютно не переживаючи за світову кризу. У цей момент можливе тимчасове ослаблення рубля. Але потім співвідношенню долар\рубль зміниться кардинально. Є один момент в такому сценарії, на який варто зробити упор. Збільшення зони впливу рубля зменшить зону впливу євро і тим більше долара. Це вже зовнішня політика і не мені давати поради, до чого це може привести.

Питання, що робити людям? Не буду казати, що починайте менше їсти або не відвідувати кінотеатри. Це не сильно допоможе. Вже ціле поколенноє виросло на політиці споживання. Вихід – заробляти ще більше.

Маринченко А.В.